Замок Нойшванштайн - справжній скарб Німеччини. Побудований наприкінці XIX століття за наказом короля Баварії - Людвіга II Баварського, ексцентричного романтика, якого сучасники називали "казковим королем". З раннього дитинства Людвіг, який обтяжувався палацовою муштрою, почав шукати реальне життя в міфології, що його оточувала, - літературній, театральній, музичній, мальовничій. 1869 року він нарешті вирішив утілити свої мрії в життя і побудувати казку наяву - Нойшванштайн, що означає "Новий Лебединий замок" за аналогією з королем-лебедем - одним із персонажів опери Ріхарда Вагнера "Лоенгрін".

Романтичний замок був побудований не тільки як королівська резиденція, Людовик II хотів, щоб у замку жив і творив Ріхард Вагнер. Інтер'єр багатьох приміщень замку просякнутий атмосферою творів композитора. На будівництво замку Нойшванштайн пішла рекордна на ті часи сума в 6 млн золотих марок, баварська еліта розглядала цей об'єкт як іграшку короля. "Іграшка" обійшлася державній скарбниці і самому Людвігу занадто дорого. Адже врешті-решт, це стало важливим аргументом відсторонення короля від престолу під приводом його "божевілля".

Одразу після смерті Людвіга II замок відкрили для відвідувань, щоб хоч якось окупити будівництво. Як люблять жартувати німці, "для того, щоб замок Нойшванштайн окупився, необхідно зробити так, щоб кожен житель планети хоча б раз відвідав його".

Але замок зовсім не виявився таким марним, як вважали сучасники Людвіга. Крім того, що це одна з найважливіших визначних пам'яток Німеччини, замок став натхненням для композитора П.І. Чайковського. У замку Нойшванштайн у нього народився задум балету "Лебедине озеро".
Найзнаменитіший художник-мультиплікатор в історії Волт Дісней, подорожуючи з сім'єю в 30-ті Європою, надихнувся красою цього шедевру, і вибрав замок в якості прототипу замку Сплячої красуні в першому Діснейленді в 1955 р. В 1959 р. замок зобразили в мультфільмі "Спляча Красуня", а в 1985 р. силует замку став логотипом компанії Disney.